Лаконічний Потік Виконання з if let
Конструкція if let
дозволяє вам комбінувати if
та let
менш багатослівно, щоб обробляти значення, що відповідають одному шаблону, і ігнорувати інші. Розглянемо програму у Блоці коду 6-6, що працює зі значенням Option<u8>
у змінній config_max
, але хоче виконувати код лише коли значення є варіантом Some
.
fn main() { let config_max = Some(3u8); match config_max { Some(max) => println!("The maximum is configured to be {}", max), _ => (), } }
Якщо значення є Some
, ми виводимо значення у варіанті Some
, зв'язавши у шаблоні це значення зі змінною max
. Ми не хочемо нічого робити зі значенням None
. Щоб задовольнити вираз match
, нам доводиться додати _ =>()
після обробки лише одного варіанту, що є набридливо надлишковим.
Натомість ми можемо записати це коротше за допомогою if let
. Наступний код робить те саме, що й match
з Блоку коду 6-6:
fn main() { let config_max = Some(3u8); if let Some(max) = config_max { println!("The maximum is configured to be {}", max); } }
Конструкція if let
бере шаблон і вираз, розділені знаком рівності. Вона працює так само як і match
, де вираз стоїть після match
, а шаблон є його першим рукавом. У цьому випадку шаблоном буде Some(max)
, і max
зв'язується зі значенням всередині Some
. Тепер ми можемо використати max
у тілі блоку if let
так само як ми використали max
у відповідному рукаві match
. Код у блоці if let
не буде виконано, якщо значення не відповідає шаблону.
Використання if let
означає, що вам треба менше друкувати, менше ставити відступів і писати менше зайвого коду. Разом з тим, ми втрачаємо перевірку на вичерпність, до якої зобов'язує match
. Вибір між match
та if let
залежить від того, що ви робите у конкретній ситуації та чи лаконічність варта втрати перевірки на вичерпність.
In other words, you can think of if let
as syntax sugar for a match
that runs code when the value matches one pattern and then ignores all other values.
У if let
можна також додати else
. Блок, що іде після else
- це той самий блок, що був би у випадку _
у виразу match
, еквівалентному нашому if let
та else
. Згадаємо визначення енума Coin
у Блоці коду 6-4, де варіант Quarter
також включав значення UsState
. Якби ми захотіли полічити усе, крім четвертаків, і водночас виводити штат з четвертаків, ми могли б зробити це за допомогою десь такого виразу match
:
#[derive(Debug)] enum UsState { Alabama, Alaska, // --snip-- } enum Coin { Penny, Nickel, Dime, Quarter(UsState), } fn main() { let coin = Coin::Penny; let mut count = 0; match coin { Coin::Quarter(state) => println!("State quarter from {:?}!", state), _ => count += 1, } }
Або ж ми могли б скористатися виразом if let
та else
ось таким чином:
#[derive(Debug)] enum UsState { Alabama, Alaska, // --snip-- } enum Coin { Penny, Nickel, Dime, Quarter(UsState), } fn main() { let coin = Coin::Penny; let mut count = 0; if let Coin::Quarter(state) = coin { println!("State quarter from {:?}!", state); } else { count += 1; } }
If you have a situation in which your program has logic that is too verbose to express using a match
, remember that if let
is in your Rust toolbox as well.
Підсумок
Ми щойно розібрали, як використовувати енуми для створення власних типів, які можуть набувати одне з множини перелічених значень. Ми показали, як тип Option<T>
зі стандартної бібліотеки допомагає використовувати систему типів для уникання помилок. Коли значення енума мають дані всередині, можна скористатися match
чи if let
, щоб витягти та використати ці значення, залежно від того, скільки різних варіантів вам треба обробити.
Ваші програми Rust тепер можуть виражати концепції з проблемної області за допомогою структур та енумів. Створення власних типів для використання у вашому API гарантує безпеку типів: компілятор забезпечить, що ваші функції отримають лише значення тих типів, на які ці функції очікують.
In order to provide a well-organized API to your users that is straightforward to use and only exposes exactly what your users will need, let’s now turn to Rust’s modules.